ПімоветКАРДІО 10 мг 60 таб уп для собак

ПімоветКАРДІО 10 мг — таблетки для собак при серцевій недостатності, 60 таблеток

Опис

Плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з рискою та фаскою, масою 1,0 г. Одна таблетка містить 10 мг пімобендану. Лінійка ПімоветКАРДІО випускається також у таблетках по 0,125 г (двоопуклі, з рискою) і 0,5 г.

Склад

1 г препарату містить діючу речовину: пімобендан — 10 мг.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон К25, лактози моногідрат, кросповідон, діоксид кремнію (орисил), кальцію стеарат.

Фармакологічні властивості

Код ATCvet: QC01 — ветеринарні препарати, які застосовують у кардіології; QC01CE — інгібітори фосфодіестерази; QC01CE90 — пімобендан.

Пімобендан — похідне бензимідазол-піридазинону, несимпатоміметична, неглікозидна інотропна речовина з вираженими судинорозширювальними (вазодилатаційними) властивостями. На відміну від серцевих глікозидів, позитивна інотропна дія пімобендану зумовлена підвищенням чутливості волокон серцевого м'яза до кальцію та пригніченням активності фосфодіестерази III (ФДЕ III). Судинорозширювальна дія також забезпечується пригніченням активності фосфодіестерази III.

Завдяки позитивній інотропній та вазодилатаційній дії пімобендан при серцевій недостатності підвищує силу серцевих скорочень і зменшує як переднавантаження, так і післянавантаження.

За даними досліджень, застосування пімобендану в поєднанні з фуросемідом при недостатності клапана серця сприяло покращенню якості та збільшенню тривалості життя собак. У обмеженій кількості випадків аналогічний результат спостерігали при симптоматичній дилатаційній кардіоміопатії при поєднанні пімобендану з фуросемідом, еналаприлом і дигоксином.

Біодоступність пімобендану при пероральному застосуванні становить 60–63 % і значно знижується при застосуванні з кормом. Об'єм розподілу — 2,6 л/кг, тобто пімобендан розподіляється в тканинах рівномірно. Середнє зв'язування з білками плазми крові — 93 %.

Пімобендан деметилюється шляхом окиснення до основного активного метаболіту. Подальші метаболічні стадії — кон'югати II фази, такі як глюкуроніди та сульфати.

Період напіввиведення пімобендану з плазми крові становить 0,4±0,1 години, що відповідає високому кліренсу 90±19 мл/хв/кг і короткому середньому часу утримання 0,5±0,1 години. Період напіввиведення основного активного метаболіту — 2,0±0,3 години. Пімобендан майже повністю виводиться з організму з жовчю.

Показання до застосування

Застосовується у собак:

• із застійною серцевою недостатністю, що виникає внаслідок дилатаційної кардіоміопатії або клапанної недостатності (регургітація мітрального та/або трикуспідального клапанів);
• з дилатаційною кардіоміопатією на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцевого систолічного та кінцевого діастолічного діаметра лівого шлуночка) у доберманів-пінчерів після ехокардіографічної діагностики захворювання серця;
• з міксоматозною мітральною вадою серця (ММВС) на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг із систолічним мітральним шумом та ознаками збільшення розмірів серця) — для відстрочення появи клінічних симптомів серцевої недостатності.

Дозування та спосіб застосування

Препарат застосовують перорально за 1 годину до годування. Перед початком застосування необхідно визначити точну масу тіла тварини, щоб забезпечити правильне дозування. Дозу призначає лікар ветеринарної медицини індивідуально, залежно від тяжкості захворювання та стану тварини.

Слід дотримуватися дозування від 0,2 мг до 0,6 мг пімобендану на 1 кг маси тіла на добу, розділеного на два прийоми. Рекомендована добова доза — 0,5 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділена на два прийоми.

Кількість таблеток 10 мг на один прийом (два прийоми на добу) залежно від маси тіла собаки:

• 40,0–60,0 кг — 1 таблетка;
• 60,0–80,0 кг — 1 ½ таблетки.

Для собак меншої маси передбачені таблетки з іншим вмістом пімобендану (1,25 мг і 5 мг). За потреби дозу коригують відповідно до фактичної маси тіла тварини. Для точнішого дозування таблетку можна розділити за лінією розлому на дві половинки. Препарат можна застосовувати разом із діуретиком, наприклад фуросемідом. При застійній серцевій недостатності лікар ветеринарної медицини добирає індивідуальну дозу для застосування впродовж усього життя.

Протипоказання

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• гіпертрофічні кардіоміопатії та клінічні стани, за яких неможливе збільшення серцевого викиду через функціональні або анатомічні особливості (наприклад, аортальний стеноз);
• тяжкі порушення функції печінки.

Побічні ефекти

Рідко можуть спостерігатися помірно позитивний хронотропний ефект (підвищення частоти серцевих скорочень) і блювання. Ці ефекти залежать від дози, і їх можна уникнути, зменшивши дозу препарату. Рідко спостерігалися тимчасова діарея, анорексія або млявість. Рідко під час хронічного застосування пімобендану у собак із мітральною вадою серця спостерігалося посилення недостатності мітрального клапана. Дуже рідко спостерігалися ознаки впливу на первинний гемостаз (петехії на слизових оболонках, підшкірні крововиливи), хоча не встановлено, що саме пімобендан спричиняє ці симптоми. Вони зникають після відміни препарату.

Особливі вказівки

• Препарат слід застосовувати в один і той самий час; у разі пропуску прийому не вводити підвищену дозу та продовжити застосування за звичайною схемою.
• Собакам із цукровим діабетом слід регулярно перевіряти рівень глюкози в крові.
• Тваринам, які отримують пімобендан, рекомендується моніторинг серцевої діяльності. Дозу слід зменшити, якщо після прийому препарату спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень.
• При підвищеній індивідуальній чутливості та алергічних реакціях застосування припиняють і призначають симптоматичну терапію.
• Для застосування препарату при міксоматозній мітральній ваді серця на доклінічній стадії необхідно провести діагностику шляхом комплексного фізичного та кардіологічного обстеження, яке за потреби включає ехокардіографію або рентгенографію.
• Оскільки пімобендан метаболізується в печінці, слід виявляти особливу обережність при застосуванні у собак із тяжкою печінковою недостатністю.
• Вагітність і лактація: лабораторні дослідження на щурах і кролях не виявили тератогенної та фетотоксичної дії пімобендану, однак у високих дозах він токсичний для вагітних самок, чинить ембріотоксичну дію та виділяється з молоком. Безпека для вагітних і годуючих сук не оцінювалася. Препарат можна застосовувати під час вагітності та лактації виключно за висновком лікаря ветеринарної медицини на підставі оцінки співвідношення користі та ризику.
• Взаємодія: у ході фармакологічних досліджень взаємодії між серцевим глікозидом строфантином і пімобенданом не виявлено. Індуковане пімобенданом збільшення скоротливості серця послаблюється за наявності кальцієвого антагоніста верапамілу та β-антагоніста пропранололу, тому не застосовувати одночасно з блокаторами кальцієвих каналів і пропранололом, оскільки вони знижують ефективність пімобендану.
• Запобіжні заходи для персоналу: дотримуватися основних правил гігієни та безпеки, прийнятих при роботі з ветеринарними препаратами. У разі потрапляння препарату на шкіру, слизові оболонки або в очі промити великою кількістю проточної води. Людям, чутливим до компонентів препарату, слід уникати контакту з ним. У разі появи алергічних реакцій або потрапляння препарату в організм негайно звернутися до медичного закладу.

Передозування

Передозування може спричинити позитивний хронотропний ефект, блювання, апатію, атаксію, шуми в серці або гіпотензію. У такому разі дозу слід зменшити та розпочати відповідну симптоматичну терапію. При тривалому впливі (протягом 6 місяців) на здорових собак породи бігль у дозах, що перевищували рекомендовану у 3 і 5 разів, у деяких собак спостерігалося потовщення мітрального клапана та гіпертрофія лівого шлуночка. Ці зміни мають фармакодинамічне походження.

Форма випуску

Таблетки по 1,0 г (для собак великих порід): по 12 таблеток у блістері з полівінілхлориду, 5 блістерів в упаковці — 60 таблеток.

Умови зберігання

У сухому, темному та недоступному для дітей місці за температури від 5 до 25 °C. Термін придатності — 2 роки.

Для застосування у ветеринарній медицині.